— Пані Турчинець, ваш клієнт не з’явився ані на підготовче засідання, ані сьогодні. Ви клопотали про спрощену форму провадження. Але з матеріалів справи я побачила, що цього лише ви і хочете.
— Ваша честь, ви порушили процесуальне право нашого клієнта на обрання способу захисту. І хоча відвід вам, Ваша честь, не було задоволено, ми все одно заявлятимемо про вашу упередженість та наявність конфлікту інтересів у цій справі, — адвокат злегка вклонилася судді.
— Це ваше законне право заявляти про це та оскаржувати мої рішення та процесуальні акти.
— Повірте, ми цим правом неодмінно скористаємося.


— Пані Турчинець, зверніть увагу — через зміну позовних вимог вами – справу ми слухаємо вже четвертий місяць. Ваша честь, ви занадто відповідальні — ви могли не приділяти стільки уваги такій малозначній справі.
— Мені чогось здається, що це аж ніяк не проста справа, якщо ви хилите до цього.
— Але ж, Ваша честь, ми слухали б справу набагато швидше, якби вами не було прийнято рішення слухати справу у формі загального позовного провадження.
— Так, і під прикриттям начебто звичайної справи про поділ майна колишнім подружжям ви б дуже швидко розібралися з найбільш цікавим для вашого клієнта активом. Фірмою відповідачки, дружини вашого клієнта, — суддя Лариса Сергіївна склала руки в замок на грудях.
— Мені здавалося, в судовому процесі ми не оперуємо домислами та гіпотезами, — штучна квітка на петлиці адвокатеси закивала разом з порухами жінки.  
— Тоді давайте по фактам. Ваш клієнт подає на розлучення. Поділ майна швидко рухається в рамках шлюбного договору. Навіть вельми оперативно, маю сказати — як на типовий поділ майна подружжя. Але потім щось йде не так. Можливо, відповідачка розуміє, що їх план з колишнім чоловіком приховати майно від якоїсь загрози — може, зовнішнього рейдера, — зійшов нанівець через бажання вашого клієнта реалізувати майно, яким він тепер користується. Бо ж дружина гадала, що він просто тимчасово його «притримає». Або ж з’явилися якісь інші умови, про які ми можемо тільки здогадуватися, які призвели до розвороту вашої клієнтки на 180 градусів і небажання ділити ключовий актив — власну юридичну фірму. Несподівано ви упираєтеся і звідкілясь виникає договір позики партнеру по фірмі, пану Сторожинцю, гарантією по якому є власність фірми. Кредит не повертається. І власність переходить до пана Сторожинця. А чоловік оскаржує договір позики.
— Нісенітниці. Мені здається, ви зараз займаєте позицію не арбітра, а адвоката, що знову наштовхує нас на думку, що ви зацікавлені в цій справі.
— Мені не подобається, коли мною і моїм ім’ям намагаються візувати ваші «Війни Роузів». Ви бачили всіх тих людей, які сидять в холі. Їх справи не менш важливі за вашу, а інколи спори, по яким вони судяться — і складніші, і важливіші для судової практики.
— Ваша честь, якщо вам так не подобається ця справа, то чом би вам просто не заявити про самовідвід? А то ми ще довго можемо сплікуватися «на тему». А так — ви зможете перейти до більш складних і значних справ.
Руку підняв адвокат позивача.
— Пане Сорока, дякуємо, що нарешті ми можемо з вами, адвокатом позивача, познайомитися вживу. Адже всі попередні засідання ви пропустили — високий статний адвокат, з сивуватим волоссям, посміхнувся і злегка кивнув.
Ваша честь, у нас є клопотання, яке має трохи змінити цей ганебний тон моєї колеги, – поява адвоката в процесі, в принципі, могла свідчити, що щось мало трапитися в справі.
— Яке саме?
— Ми хотіли б здійснити забезпечення позову. Арештувати рахунки, підприємство і не дозволити Сторожинцю входити в розпорядження майном.


— Пане Сорока, ми відклали низку справ, перенесли навіть оголошення рішення по справі, що тяглася два роки. Все заради того, аби розглянути питання забезпечення з викликом сторін.
— Ми вдячні за те, що ви призначили розгляд забезпечення. До слова, ми дійсно вбачаємо в діях відповідачки спробу приховати майно, що призначене для розділу. І не просто приховати — а вивести з-під переліку майнових претензій. Враховуючи те, який внесок зробив мій клієнт в побудову цього бізнесу своїми знаннями, зв’язками – ми вважаємо, що це навіть спроба банально «вбити» бізнес та загроза працевлаштуванню понад 30 високоосвічених фахівців.
— То ви все ж оберіть, що це — вороже поглинання, «вбивство бізнесу» чи рейдерство, пане адвокате, — зі свого місця подала голос адвокат відповідачки, на що адвокат позивача вже заходився щось відповісти, проте його зупинила суддя.
— Колеги, ми, здається, зрозуміли всі ключові позиції. Наразі важливо інше: забезпечення позову у вигляді арешту майна, чи ні. Які є підстави вважати, що цей захід є доцільним?
— Ми маємо обгрунтовану підозру, що незаконний власник, який наразі контролює підприємство, плануватиме його знищити: вивести великі контракти та перевести провідних фахівців до фірми-конкурента.
— Мені здається, Ваша честь, що у мого колеги бурно розігралася фантазія. Це звичайна боргова операція — моя клієнтка не змогла скористатися всіма можливостями кредиту і змушена була передати заставу кредитору. Наступні дії кредитора відомі лише йому.
— Зазначу, що відомі не тільки йому, але і вашій колезі…Ваша честь.
— Порядок! Аби ми щонайшвидше вирішили цю справу, мені потрібні відповіді по суті, а не припущення.
— Ваша честь, в такому разі я маю повідомити вам, що ми подали ще один позов до суду про розірвання кредитного договору. До того моменту, як буде винесено рішення по справі визнання договору застави недійсним – ми хотіли б накласти арешт.
— Наскільки я знаю, це вже не останній позов в нашому суді, – заходилася адвокат відповідача.
— Це неочивидні твердження.
— Тоді ми висуваємо зустрічне забезпечення із арештом рахунків юридичної фірми, – чоловік закліпав очима.
— Ваша честь, а ось такий крок дійсно зупинить роботу компанії. Ба більше, він поставить під загрозу її майбутнє.
— Тоді обирайте — або відзивайте своє забезпечення, або втратите фірму назавжди, — пані Турчинець стомлено сіла на місце.
— Ваша честь, зі сторони відповідача — це просто якесь рейдерство.
— Ваша честь, прошу накласти стягнення на адвоката позивача — це зловживання не просто професіональними правами, — адвокат повернулася до свого колеги, — ви перейшли межу етичності та професійності, я напишу скаргу в дисциплінарну колегію адвокатів.
— Я би порадив вам почекати, поки моя скарга на вас, шановна, дійде до них та вони ознайомляться з її змістом, — аби вже щось відповідати. Я надіслав їм її позавчора — сміючись, сів на своє місце адвокат позивача.
— Чесне слово, ви точно бажаєте вирішити спір ваших клієнтів, чи просто хочете позводити між собою рахунки?, — питання судді лишилося без відповіді.
— Суд видаляється в нарадчу кімнату.


Суддя стояла і палила біля відчиненого вікна.
— Давно вже не бачила, як ви палите, Ларисо Сергіївно, — до кабінету заглянула пані Турчинець.
— Бажаєте?
— Не відмовлюся, — жінка запалила тонку цигарку, — отже, що ви думаєте робити?
— Маріє, ти забуваєшся, я в нарадчій.
— Вибач, просто не могла не спитати. Професійне. Ти ж пам’ятаєш, як це було в фірмі, — суддя промовчала.
— Ця юридична фірма дуже подібна до тієї, в якій ми працювали з тобою. Тільки я тоді вже була молодшим партнером, а ти тільки прийшла. А потім я вирішила піти. І ти пам’ятаєш чому?, — Лариса Сергіївна уважно подивилася на адвоката.
— Якщо не помиляюся, наш власник продав її, аби не віддавати своїй дружині. Тобто тобі.
— Так, вона глянула у вікно, тому ти можеш зрозуміти, наскільки мені близька ця справа. Наскільки вона мені болить.
— «Чужих справ не буває».
— Ну так, – вона посміхнулась, — Микола відбрав в мене те, що я побудувала. Ларо, якщо зараз поставити палки в колеса цій фірмі — вона вже не оговтається від попередніх трьох років турбулентності, перебоїв з кадрами — більше третини адвокатів пішло. Сторожинець — не конкурент і — вона глянула на суддю, — і так, правда, не стороння особа для моєї клієнтки. Тим більше він не має жодних намірів «топити» бізнес. Але той йолоп, колишній, — просто пішов ва-банк. Єдина можливість його спинити — це зробити його спробу нас шантажувати занадто дорогою. Зустрічне забезпечення змусить його або забрати клопотання про забезпечення, або внести вартість своєї частки на депозитний рахунок. Він в житті таких грошей не заробив. Але він відчув смак крові і тепер хоче отримати все, відкинувши будь-які попередні домовленості.

Суддя мовчала.
— Ти ж пам’ятаєш, суд — як театр, де чітко прописані всі дії і ролі героїв, всі рухаються в колії своїх ролей та сюжету. Колишній — поганець, який хоче обібрати колишню дружину. Вона бореться за своє майбутнє. Тому я дуже тебе прошу, зважити всі ризики. Не більше і не менше.


— Якщо ми забезпечуємо позов, робота фірми зупиняється. Якщо зупиняється робота фірми — вона нічого не вартує. Якщо робота фірми не зупиняється, а продовжується, але її новий власник вирішує поглинути фірму, чи її ліквідувати – про ризики чого адвокатом позивача жодних доказів не було додано — підприємство зникає і вже не буде можливості відновити його вартість, — суддя зупинилася.
— Однак, мене бентежить, якими формами забезпечення ви обидва скористалися. Припустимо, ви дійсно хочете уберегти фірму від її поглинання чи ліквідації, — вона вказала на адвоката позивача. — Проте ваше клопотання стосується трохи іншого. Ви не клопотали про заборону вчинення певних дій: ліквідаційних чи переміщення активів. Ви клопочете саме про арешт активів, рахунків, чудово розуміючи, що це унеможливить роботу фірми. Що я розцінюю, як спосіб тиску на відповідача.

Адвокат відповідачки не приховувала свого переможного погляду.
— Я також не можу знайти докази зворотнього. Про те, що надалі юридична фірма дійсно не буде розділена, поглинута, чи розпродана з метою виведення її за межі ділимого спільного майна — ви не надали мені жодних доказів, — суддя кивнула на адвоката відповідачки. — Більше того, якщо вийти за межі того, як ви пояснюєте свої дії, у суду складається враження, що хочете шантажувати позивача, зупинивши роботу фірми і дотиснувши сторону.
— То до чого нам готуватися?, — в голосі адвокатів почулася неприкрита лють.
— Я відмовляю в забезпеченні і зустрічному забезпеченні в тих формулюваннях, на тих підставах і в тих формах, як ви їх подали мені. Сформуйте їх так, аби переконати мене, що це спроба захисту майна в обох випадках – ми розглянемо тоді таке ваше клопотання.
— Тоді ми оскаржимо це ваше рішення, — вигукнув адвокат позивача.  
— Ваша честь, тоді чекайте на дисциплінарну скаргу, — проговорила пані Турчинець крізь зуби.
— Ваше право, – суддя закрила папку справи і піднялася.

Категорії: Запис

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *